Наша подорож засніженою Варшавою, незабутнім Парижем, футбольним Міланом та веселим Краковом :) (частина 3 - Італія)

Наша подорож засніженою Варшавою, незабутнім Парижем, футбольним Міланом та веселим Краковом :) (частина 3 - Італія)

Початок історії тут: http://travelby.com.ua/2013/06/22/podoroz1/

Частина 2 — тут: http://travelby.com.ua/2013/06/23/podorozh-2/

Ми попрощались з Францією та полетіли в Бергамо — невеличке італійське містечко біля Мілану.

Пролітаючи над Альпами
Пролітаючи над Альпами

В літаку я заснула, а коли проснулась мені дуже заклало вуха. Ми якраз пролітали над Альпами, які надзвичайно гарно й привабливо виглядали з ілюмінатора літака. Чим нижче ми почали опускатись, тим більше мене боліли вуха. Я вже і ковтала багато слюни, казала “ааааааааа”, мучила їх, але вони не хотіли відкладатись. Ех, було дуже боляче, я бажала якнайшвидше вийти з літака. Та вуха відклало аж на середині дороги до Мілану (проїзд туди і назад — 9 євро на одного). Та ні холод, ні біль не могли зіпсувати ту ейфорію, як була впродовж подорожі. Тим паче в Мілані було тепло, світило сонечко і настрій ставав все кращим та кращим. Одна проблема, яка в нас виникла — це відсутність можливості підключитись до Wi-fi. Навіть в Макдональсі, щоб отримати доступ до інтернету, потрібно було вказати італійський номер телефону, на який мала б прийти смс з паролем. Добре що в мене була хоч якась карта на телефоні, доступна в режимі офф лайн.

Біля величного Дуомо
Біля величного Дуомо

От ми і пішли в напрямку центру, до центральної прощі міста — площі Дуомо. Дуомо — це мега великий, мега красивий готичний собор, який будувався починаючи з 14ст і реставрується тепер. Він прикрашений тисячами скульптур, різних орнаментів. Всередині він також вражає розмірами та красотою. Після ми пішли оглядати околиці біля центру. Оскільки Мілан — одна з столиць моди, кількість та розміри магазинів нас уже не дивували. Ми пішли оглядати Ла Скалу — мабуть, найвідоміший у світі оперний театр, хоча ззовні він якось не особливо вражає. Львівський оперний театр красивіший).

Та сама Ла Скала
Та сама Ла Скала

У Мілані не має багато памятків культури, тому ми просто гуляли містом і насолоджувались теплим весняним сонечком, поки воно було. Ще одна проблема виникла з ночівлею, адже через відсутність інтернету ми знову не мали адрес хостелів. Подорозі ми проходили повз багато одно- та двозіркових готелів. Місць у більшості з них не було.

Біля модних бутіків
Біля модних бутіків

А в тих, що були місця вартість складана 50-70 євро (і це переважно з спільною ванною). Тому ми вирішили повернутись в аеропорт та переночувати там. Між іншим, в аеропорті вночі було досить багато людей. Наступного дня погода почала підводити. Майже весь день падав дощ. Оскільки головні пам’ятки Мілану ми побачили, то вирішили відправитись до стадіону Сан Сіро. Нам повезло, бо якраз в той день був матч між Міланом на Палермо. Щасливі, ми купили 2 квитки по 20євро, які видаються по паспорту. Так що з спекулянтами в Мілані проблем не виникає, бо всі квитки іменні. Ми захотіли десь поснідати, але біля стадіону були лише будки, в яких ціни були досить високі. Почувши, як ми про це розмовляємо українською, до нас підійшов мужчина, який дуже зрадів, побачивши земляків. Він, як виявилось працює з друзями десь на стадіоні, і сказав що може купити нам водичку по знижкам у будках. Наприклад, просто півлітрова мінеральна вода коштувала там 3 євро; а йому продавали за 1. Поспілкувавшись трошки, Сергій (так його звали) подарував нам по водичці, яка так гарно втамувала спрагу. До матчу у нас було ще 2 години, тож ми вирішили піти в кафе і спробувати те, що повинні спробувати в Італії. Перш за все ми випили по чашці смачної італійської кави, потім з’їли по куску смачної італійської піци і не менш смачне італійське морозиво. Вартувало нам це все лише 7 євро.

БІля Сан Сіро з квиточками
БІля Сан Сіро з квиточками

Отож, ситі ми відправились вболівати за Мілан на Сан Сіро. Італійці дуже привітливі, але одночасно і дуже запальні. На футболі вони пристрасно вболівають за своїх та підтримують їх. Мабуть цей матч приніс багато позитивних емоцій, які заряджали нас навіть у прохолодну дощову погоду.

На стадіоні
На стадіоні

Після футболу ми вирішили поїхати ще в одну церкву, де, як зазначалось в путівника на сайтах, зберігалась Таємна вечеря Леонардо да Вінчі. Трішки промокнувши ми накінець добрались до тої церкви. Обійшовши її вздовж і в поперек, ніякої Таємної Вечері ми не побачили. Виявилось, що картина зберігається поруч, в музеї, де її зберігають у необхідних умовах, ну і звичайно вхід туди платний. Якщо прикинутись студентами з ЄС, можна було заплатити по 6євро, а так вхід здається 11 євро. Та після безплатного Лувру, якось не було бажання викидати 22 євро, щоб подивитись на одну картину. Тому ми поїхали в аеропорт, де знову переночували.  

Біля цієї церки і знаходить Тайна вечеря Да Вінчі
Біля цієї церки і знаходить Тайна вечеря Да Вінчі

Зранку ми в 10.40 повинні були вилетіти до Кракова, та рейс чомусь затримувався. З Мілану ми вилетіли аж на пів години пізніше, проте прибули в Краків вчасно. З аеропорту до міста за 10 злотих їздить експрес, який прибуває на центральний вокзал в Кракові. Ми вирішили ще на деньок залишитись в Кракові, і переночувати в хостелі Гудбай Ленін (64 злотих за 2вох), де дуже класно і весело. Біля вокзалу знаходиться Галерея Краковська, де можна піти на закупи. Ввечері, ми вирішили погуляти засніженим Краковом, полюбуватись центром міста, старались розглянути Вавель в темноті. Ввечері ми ще відірвались в хостелі. Одним словом, в Кракові було весело 🙂 

В хостелі Гудбай Ленін!
В хостелі Гудбай Ленін!

Наступного дня ми поїхали на поїзді до Перемишля, перетнули піший кордон і з морем емоцій та задоволення повернулись до Львова.

У підсумку ми потратили 5900 гнр, включно з 3ма перельотами, їжею, ночівлею та покупками. Вийшло приблизно по 300грн на людину на день 🙂

Пройшло лише 10 днів, але незабутні враження та хороші спогади залишаться на ціле життя 🙂 

Чудовий інтер'єр всередині хостела
Чудовий інтер’єр всередині хостела
Наша подорож засніженою Варшавою, незабутнім Парижем, футбольним Міланом та веселим Краковом 🙂 (частина 3 — Італія)
Оцініть дану статтю: